Верховний Суд

​Огляд ключових правових позиції Верховного Суду щодо оподаткування та публічної фінансової політики    Це видання містить висновки, сформульовані у вирішених по суті справах Великою Палатою ВС, об’єднаною палатою Касаційного адміністративного суду та судовою палатою з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов’язкових платежів, за весь період функціонування Верховного Суду.   Аналітичний матеріал висвітлює актуальну судову практику ВС щодо оподаткування доходу за 2025 рік, зокрема:   ✅ мораторій на штрафи за податкові правопорушення під час воєнного стану;   ✅ вплив форс-мажорних обставин на нарахування пені за порушення строків розрахунків за валютними операціями в умовах воєнного стану;   ✅ правила визначення адміністративної юрисдикції спорів за позовами податкового органу про недійсність правочинів фіктивних підприємств та наслідки їх недійсності;   ✅ неможливість касаційного оскарження постанов апеляційного суду, що усувають перешкоди для продовження розгляду справи.

​Для охорони спадкового майна (частки у статутному капіталі товариства) нотаріус має право укласти договір на управління спадщиною з іншою особою, ніж спадкоємець – КГС ВС   Нотаріус має право укласти договір на управління спадщиною (часткою у статутному капіталі товариства) з іншою, ніж спадкоємець, особою не лише в разі фізичної відсутності спадкоємців, а й коли відсутні спадкоємці, які постійно проживали зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, або спадкоємці, які подали заяву про прийняття спадщини. Такий договір є правомірним, якщо перед його укладенням нотаріус встановив факт відсутності спадкоємців шляхом отримання інформації з відповідних реєстрів інаправлення листів потенційним спадкоємцям. Договір на управління спадщиною має правову природу договору зі скасувальною обставиною, оскільки його дія автоматично припиняється з моменту прийняття спадщини спадкоємцями, що не порушує їхніх прав та законних інтересів.   Такий висновок зробила колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.   Детальніше

​Огляд за результатами аналізу судової практики та судової статистики постановлення ухвал про відмову у відкритті касаційного провадження Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду   Тематичний огляд містить:   - статистичний аналіз судових рішень, ухвалених КГС ВС протягом 2024 року − І півріччя 2025 року за результатом розгляду процесуальних звернень, поданих без дотримання вимог для відкриття касаційного провадження;   - аналіз підстав постановлення КГС ВС ухвал про відмову у відкритті касаційного провадження;   - особливості касаційного оскарження судових рішень у справі про банкрутство;   - аналіз ухвал КГС ВС щодо зловживання процесуальними правами.  

​Верховний Суд здійснив переклад Інформаційного бюлетеня Суду справедливості Європейського Союзу щодо практики у справах про промислові зразки Європейського Союзу («Community designs») станом на березень 2023 року   В огляді систематизовано ключову практику Суду справедливості ЄС щодо застосування Регламенту Ради (ЄС) № 6/2002 від 12 грудня 2001 року про промислові зразки ЄС і, зокрема, продемонстровано практику розгляду заяв про визнання промислового зразка ЄС недійсним Відомством з інтелектуальної власності ЄС (EUIPO).   Як ідеться у вступі до бюлетеня, промисловий зразок ЄС має унітарний характер і однакову силу на всій території ЄС. Таким чином, він надає його власнику на території ЄС виключне право на використання та заборону будь-якій третій стороні, яка не має згоди власника, використовувати його.   Власне, переклад судової практики Суду справедливості ЄС сприятиме кращому розумінню положень і практики цього Суду у сфері охорони промислових зразків та підвищенню рівня застосування європейських стандартів у національній судовій практиці.

​Якщо термін виконання зобов'язань (конкретна календарна дата) визначений умовами договору, то положення законодавства щодо перенесення строку виконання зобов'язання, який припадає на вихідний день, не підлягають застосуванню – КГС ВС   Частина 5 ст. 254 ЦК України щодо перенесення строку виконання зобов'язання на перший робочий день не застосовується до випадків, коли умовами договору визначено термін (конкретну календарну дату) виконання зобов'язання. У такому разі зобов'язання має бути виконане саме у встановлений договором термін, а його невиконання в цей термін є простроченням, з якого починається нарахування 3 % річних, незалежно від того, чи припадає відповідна дата на вихідний, святковий або інший неробочий день.   Такий висновок зробила колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.   Детальніше

​​Огляд актуальної практики застосування ст. 296 КК України, яка передбачає кримінальну відповідальність за хуліганство – https://court.gov.ua/storage/portal/supreme/ogliady/Oglyad_KKS_st_296_hyliganstvo.pdf. В огляді приділено увагу визначенню об’єктивних і суб’єктивних ознак хуліганства; кваліфікації цього кримінального правопорушення як такого, що: – вчинене групою осіб; – пов'язане з опором представникові влади або представникові громадськості, який виконує обов'язки з охорони громадського порядку, чи іншим громадянам, які припиняли хуліганські дії; – вчинене із застосуванням вогнепальної або холодної зброї чи іншого предмета, спеціально пристосованого або заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень. Огляд містить також ключові правові позиції, які матимуть значення для формування єдності судової практики щодо розмежування хуліганства та інших складів кримінальних правопорушень, зокрема проти особи, власності. Акцентовано на відмежуванні кримінального караного хуліганства від адміністративного правопорушення. Сподіваємось, що цей огляд стане в пригоді тим, хто зацікавлений у правильному застосуванні ст. 296 КК України.

​​Порушення прокурором строку передачі матеріалів досудового розслідування відповідному органу поза межами строку, визначеного ч. 7 ст. 214 КПК України, не тягне автоматичного визнання зібраних прокурором доказів недопустимими – ОП ККС ВС Прокурор повинен протягом визначеного законодавцем строку з дня внесення ним відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР передати наявні у нього матеріали до відповідного органу досудового розслідування та доручити проведення досудового розслідування. Невчинення цього обов’язку протягом визначеного законодавцем строку не звільняє прокурора від необхідності його виконання. Суд оцінює докази на предмет їх допустимості у разі здійснення прокурором слідчих (розшукових) дій поза межами строку, визначеного ч. 7 ст. 214 КПК України, враховуючи обсяг і характер вчинених прокурором дій, прийнятих ним рішень, тривалість такого порушення тощо. Таких висновків дійшла Об’єднана палата Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду за результатами розгляду справи № 487/2438/17. Детальніше

​​Огляд актуальної судової практики Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду за вересень 2025 року: https://court.gov.ua/storage/portal/supreme/ogliady/Oglyad_KGS_09_2025.pdf. В огляді висвітлено низку правових позицій в окремих категоріях спорів, що належать до господарської юрисдикції. Зокрема, у постановах у справах про банкрутство сформульовано правові висновки щодо: ✅ підстав відкриття провадження у справі про банкрутство майнового поручителя, який не є боржником за основним зобов’язанням; ✅ неможливості відкриття справи про банкрутство щодо поручителя, якщо стосовно основного боржника затверджено план досудової санації, яким змінено строк виконання основного зобов’язання; ✅ наслідків неповідомлення про засідання члена комітету кредиторів; ✅ наслідків ненадання боржником розпоряднику майна необхідних бухгалтерських та інших документів, доступу до електронних баз даних, а також місцезнаходження майна боржника та території проведення активних бойових дій. У постанові у справі, пов’язаній з антимонопольним та конкурентним законодавством, зроблено висновок про: ✅ застосування права суду зупинити виконання рішення АМК з метою забезпечення позову у справі про визнання недійсним рішення АМК України; У постановах у справах щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів містяться висновки стосовно: ✅ відповідальності голови правління АТ за видання наказу про преміювання на підставі неправомірного рішення наглядової ради; ✅ відсутності об'єктивної можливості визначити договір як значний правочин, якщо в момент укладення договору його вартість не була визначена конкретно та пов'язувалася з вартістю фактично наданих послуг; ✅ правового статусу спадкоємця частки у статутному капіталі ТОВ та меж охорони спадкового майна; ✅ позачергових витрат на обслуговування рахунку в цінних паперах банку в процедурі ліквідації; У постанові у справі щодо земельних відносин сформовано висновок про: ✅ застосування висновку про вартість об’єкта приватизації на дату укладення договору купівлі-продажу як визначального критерію для встановлення ціни викупу.

​​Цього тижня знайомимо вас зі справами, переданими на розгляд об’єднаних палат касаційних судів, відповідно до ухвал про передачу, внесених до ЄДРСР із 27 жовтня по 2 листопада 2025 року. Справи, передані на розгляд ОП КГС ВС: 1. Ухвалою КГС ВС від 23 жовтня 2025 року на розгляд ОП КГС ВС передано справу для відступу від висновків КГС ВС про те, що застосування мораторію щодо виконання грошових зобов’язань на користь осіб, пов’язаних з державою-агресором, передбаченого постановою КМУ від 3 березня 2022 року № 187 «Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації», не залежить від стадії судового процесу та з моменту його запровадження обмежує право таких осіб на реалізацію вимог до боржника як шляхом звернення за судовим захистом, так і шляхом примусового виконання. 2. Ухвалою КГС ВС від 29 жовтня 2025 року на розгляд ОП КГС ВС передано справу для відступу від висновку КГС ВС про незастосування ч. 3 ст. 130 ГПК України щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в разі закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України (відсутність предмета спору) у зв’язку з тим, що позивач не підтримує своїх позовних вимог унаслідок їх задоволення відповідачем після пред'явлення позову. Справи, передані на розгляд ОП КЦС ВС: 1. Ухвалою КЦС ВС від 15 жовтня 2025 року на розгляд ОП КЦС ВС передано справу для відступу від висновків КЦС ВС про те, що у справах за позовами про стягнення заборгованості за договором позики, у межах розгляду яких позичальник заперечує факт укладання відповідного документа, ключовою обставиною, яка підлягає доведенню чи спростуванню, є факт підписання / непідписання боргової розписки відповідачем (позичальником). 2. Ухвалою КЦС ВС від 22 жовтня 2025 року на розгляд ОП КЦС ВС передано справу для відступу від висновку КЦС ВС щодо відсутності повноважень Верховного Суду вирішувати процесуальне питання про забезпечення позову на стадії перегляду справи в суді касаційної інстанції.

​​Друзі, для вашої зручності ми за традицією підготували добірку ключових публікацій Верховного Суду за тиждень, що минає. Судові рішення: 🔹ОП ККС ВС: законодавство України не передбачає виключення з обов’язку проходити військову службу за призовом під час мобілізації, яке ґрунтується на релігійних або інших переконаннях. Такі переконання не можуть бути підставою для звільнення особи від кримінальної відповідальності у разі її ухилення від мобілізації у значенні ст. 336 КК України 🔹ОП КЦС ВС: конфіскація земельної ділянки сільськогосподарського призначення в іноземця зумовлює припинення не лише права власності, а й інших прав щодо конфіскованого майна, зокрема права оренди землі 🔹КГС ВС: грошові вимоги до боржника у справі про банкрутство тих кредиторів, які є особами, пов'язаними з державою-агресором безпосередньо чи опосередковано внаслідок умисно вчинених дій, не підлягають визнанню за правилами КУзПБ Огляди судової практики: 📌 Огляд практики Європейського суду з прав людини щодо права дитини бути почутою та врахування її найкращих інтересів 📌 Огляд судової практики Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду за вересень 2025 року 📌 Огляд судової практики Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду за вересень 2025 року Новини: 📎 Верховний Суд підписав Меморандум про наміри щодо реалізації проєкту з цифровізації судової системи в Україні 📎 Підсумки міжнародної конференції «Верховенство права в епоху популізму: свобода слова та право на справедливий суд» 📎 Відкриття Міжнародного семінару-практикуму «Визначення конституційності закону чи іншого правового акта: чия компетенція в розумінні статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України» Публікації в медіа: Коментар виданню «Бабель» суддів Верховного Суду у Касаційному цивільному суді Олени Білоконь та Євгена Синельникова щодо рішення ВС про недопустимість оприлюднення імені особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, до набрання законної сили обвинувальним вироком суду

​​Огляд актуальної судової практики Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду за вересень 2025 року – https://court.gov.ua/storage/portal/supreme/ogliady/Oglyad_KAS_09_2025.pdf В огляді відображено правові позиції колегій суддів КАС ВС, які матимуть значення для формування єдності судової практики при вирішенні публічно-правових спорів, зокрема про: ✅ протиправність застосування понижуючих коефіцієнтів до суми пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з метою обмеження її максимального розміру; ✅ право на одноразову грошову допомогу військовослужбовців, звільнених з військової служби у зв’язку із встановленням інвалідності, пов’язаної з виконанням обов’язків військової служби, та інвалідності з причин, що не мають зв’язку з виконанням військового обов’язку; ✅ врахування актів про нещасний випадок, що стався з військовослужбовцем під час виконання ним обов’язків військової служби при встановленні причинного зв’язку отриманих ним травм; ✅ визначення площі житлового приміщення для надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам; ✅ обов’язок автомобільного перевізника роздруковувати з тахографа дані про режим праці та відпочинку водіїв; ✅ нарахування податкового боргу платникові рентної плати за користування надрами для видобування природного газу у випадку, коли спеціальний дозвіл був зупинений; ✅ правомірність обліку обладнання сонячної електростанції на субрахунку 104 та право на прискорену амортизацію такого обладнання; ✅ відповідальність за відсутність цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку у фіскальних чеках. Заслуговують на увагу також правові висновки з питань застосування процесуального закону, зокрема про: ✅ відсутність підстав для поновлення строку звернення до суду в разі штучного створення позивачем підстав для нового обрахунку такого строку; ✅ строк звернення контролюючого органу до суду щодо обмеження виїзду за кордон у зв’язку з податковим боргом. Упродовж вересня 2025 року КАС ВС висловлював також інші, не менш актуальні правові позиції, з якими можна ознайомитися в огляді судової практики.

​​Конфіскація земельної ділянки сільськогосподарського призначення в іноземця зумовлює припинення не лише права власності, а й інших прав щодо конфіскованого майна, зокрема права оренди землі – ОП КЦС ВС Договір оренди земельної ділянки, укладений іноземцем у межах річного строку для її відчуження після отримання у спадщину, не порушує публічний порядок і не є нікчемним. Водночас конфіскація такої земельної ділянки за рішенням суду в разі її невідчуження у строки, встановлені земельним законодавством, є підставою для припинення не лише права власності, а й усіх інших прав, зокрема права оренди. Таких висновків дійшов Верховний Суд у складі Об’єднаної палати Касаційного цивільного суду, забезпечуючи єдність судової практики. Детальніше

​​Огляд судової практики Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду за вересень 2025 року – https://court.gov.ua/storage/portal/supreme/ogliady/Oglyad_KKS_09_2025.pdf В огляді відображено важливі правові позиції з кримінального та кримінального процесуального права. У сфері кримінального права акцентовано, що: – не є перевищенням меж необхідної оборони і не має наслідком кримінальну відповідальність застосування особою зброї або будь-яких інших засобів чи предметів для захисту від нападу озброєної особи або нападу групи осіб, а також для відвернення протиправного насильницького вторгнення у житло чи інше приміщення, незалежно від тяжкості шкоди, яку заподіяно тому, хто посягає; – проникнення до автомобіля, поєднане з крадіжкою майна, вартість якого на час заволодіння не перевищувала 2 НМДГ, після декриміналізації крадіжки на цю суму утворює незаконне проникнення до іншого володіння особи (ст. 162 КК України); – якщо у винної особи був єдиний умисел щодо незаконного придбання, зберігання та збуту наркотичного засобу, психотропної речовини або їх аналогів в особливо великому розмірі, вчинені нею діяння щодо одного й того ж предмета злочину, без значного розриву в часі, потрібно розглядати як єдиний (одиничний) злочин, що має кваліфікуватися за ч. 3 ст. 307 КК України. У сфері кримінального процесуального права вказано, що: – суд касаційної інстанції після встановлення підстав, передбачених п. 4-1 ч. 1, п. 1-2 ч. 2 ст. 284 КПК України, скасовує судові рішення і закриває кримінальне провадження з цих підстав щодо особи, незважаючи на те, що місцевим судом під час виконання вироку в порядку п. 13 ч. 1 ст. 537 КПК України її звільнено від покарання на підставі ч. 2 ст. 74 КК України, у зв’язку з усуненням законом караності за діяння, за яке особу було засуджено; – складання протоколу затримання підозрюваної особи після проведення огляду місця події не є порушенням вимог КПК України та не зумовлює недопустимості цієї слідчої дії; – окрема ухвала слідчого судді, постановлена під час розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування, може бути оскаржена в апеляційному порядку. В огляді висвітлено також інші, не менш актуальні правові позиції.

Огляд судової практики Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду за вересень 2025 року: https://court.gov.ua/storage/portal/supreme/ogliady/Oglyad_KKS_09_2025.pdf. , в якому відображено важливі правові позиції з кримінального та кримінального процесуального права: https://court.gov.ua/storage/portal/supreme/ogliady/Oglyad_KKS_09_2025.pdf . У сфері кримінального права акцентовано, що: – не є перевищенням меж необхідної оборони і не має наслідком кримінальну відповідальність застосування особою зброї або будь-яких інших засобів чи предметів для захисту від нападу озброєної особи або нападу групи осіб, а також для відвернення протиправного насильницького вторгнення у житло чи інше приміщення, незалежно від тяжкості шкоди, яку заподіяно тому, хто посягає; – проникнення до автомобіля, поєднане з крадіжкою майна, вартість якого на час заволодіння не перевищувала 2 НМДГ, після декриміналізації крадіжки на цю суму утворює незаконне проникнення до іншого володіння особи (ст. 162 КК України); – якщо у винної особи був єдиний умисел щодо незаконного придбання, зберігання та збуту наркотичного засобу, психотропної речовини або їх аналогів в особливо великому розмірі, вчинені нею діяння щодо одного й того ж предмета злочину, без значного розриву в часі, потрібно розглядати як єдиний (одиничний) злочин, що має кваліфікуватися за ч. 3 ст. 307 КК України. У сфері кримінального процесуального права вказано, що: – суд касаційної інстанції після встановлення підстав, передбачених п. 4-1 ч. 1, п. 1-2 ч. 2 ст. 284 КПК України, скасовує судові рішення і закриває кримінальне провадження з цих підстав щодо особи, незважаючи на те, що місцевим судом під час виконання вироку в порядку п. 13 ч. 1 ст. 537 КПК України її звільнено від покарання на підставі ч. 2 ст. 74 КК України, у зв’язку з усуненням законом караності за діяння, за яке особу було засуджено; – складання протоколу затримання підозрюваної особи після проведення огляду місця події не є порушенням вимог КПК України та не зумовлює недопустимості цієї слідчої дії; – окрема ухвала слідчого судді, постановлена під час розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування, може бути оскаржена в апеляційному порядку. В огляді висвітлено також інші, не менш актуальні правові позиції.

​​Грошові вимоги до боржника у справі про банкрутство тих кредиторів, які є особами, пов'язаними з державою-агресором безпосередньо чи опосередковано внаслідок умисно вчинених дій, не підлягають визнанню за правилами КУзПБ – КГС ВС Грошові вимоги кредиторів до боржника у справі про його банкрутство, заявлені з метою виведення активів з-під санкцій та з порушенням введеного постановою Кабінету Міністрів України від 3 березня 2022 року № 187 «Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв’язку з військовою агресією російської федерації» (Постанова № 187) мораторію, не підлягають визнанню. Такий висновок зробила колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду. Детальніше

​​Огляд практики Європейського суду з прав людини щодо права дитини бути почутою та врахування її найкращих інтересів – https://court.gov.ua/storage/portal/supreme/ogliady/Oglyad_ESPL_pravo_dutunu.pdf Як у практиці Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), так і в міжнародних документах завжди наголошується на першочерговості найкращих інтересів дітей, особливо у справах, що їх стосуються. В цьому аспекті важливо, зокрема, забезпечити дитині змогу бути почутою як адміністративними несудовими органами, так і судами. Власне, в огляді узагальнено практику ЄСПЛ, у якій ідеться про те, як Договірні Держави – учасниці Конвенції повинні забезпечувати участь дитини у вирішенні питань, що стосуються її життя, виховання та сімейних відносин, і наведено добірку рішень, у яких ЄСПЛ оцінював, чи дотрималися національні суди вимог ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо поваги до сімейного життя та принципу першочерговості найкращих інтересів дитини. Огляд містить переклади обставин справ і висновків ЄСПЛ за рішеннями, про які йдеться, зокрема, в Ключовій темі про право дитини бути почутою в межах національних проваджень у сімейних справах, доступної на Платформі обміну знаннями ЄСПЛ-KS українською мовою. Огляд має практичну цінність, адже демонструє стандарти ЄСПЛ щодо захисту прав дітей і надає чіткі орієнтири: у кожній справі, в якій ідеться про дитину, пріоритетом мають бути її найкращі інтереси. Нагадуємо, що з усіма оглядами практики ЄСПЛ, які підготував Верховний Суд, можна ознайомитися за посиланням: https://supreme.court.gov.ua/supreme/pokazniki-diyalnosti/analiz/.

​​Цього тижня знайомимо вас зі справами, переданими на розгляд об’єднаних палат і судових палат касаційних судів, а також зі справами, прийнятими на розгляд Великої Палати ВС відповідно до ухвал про передачу, внесених до ЄДРСР із 20 по 26 жовтня 2025 року. І. Справи, передані на розгляд: Справа, передана на розгляд ОП КГС ВС: Ухвалою КГС ВС від 16 жовтня 2025 року на розгляд ОП КГС ВС передано справу для відступу від висновку КГС ВС щодо відсутності підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі військової частини. Справа, передана на розгляд ОП КЦС ВС: Ухвалою КЦС ВС від 8 жовтня 2025 року на розгляд ОП КЦС ВС передано справу для відступу від висновків КЦС ВС про те, що самостійне ініціювання кредитором спору про виселення з іпотечного майна, в якому зареєстровані малолітні діти, з метою реалізації цього майна на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження є неналежним способом захисту прав кредитора. Справа, передана на розгляд судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності КГС ВС: Ухвалою КГС ВС від 1 жовтня 2025 року на розгляд судової палати КГС ВС передано справу для відступу від висновку КГС ВС про те, що належному способу захисту інтересу держави у правомірному і достовірному відображенні відомостей про категорію цільового призначення земельної ділянки в Державному земельному кадастрі відповідає позовна вимога про визнання певної категорії цільового призначення земельної ділянки. Справа, передана на розгляд судової палати для розгляду справ щодо захисту прав інтелектуальної власності, а також пов’язаних з антимонопольним та конкурентним законодавством КГС ВС: Ухвалою КГС ВС від 21 жовтня 2025 року на розгляд судової палати КГС ВС передано справу для відступу від висновку КГС ВС щодо (не) правомірності внесення суб'єкта господарювання до зведених відомостей Антимонопольного комітету України про порушення законодавства про захист економічної конкуренції під час оскарження відповідного рішення АМКУ. ІІ. Справа, прийнята до розгляду ВП ВС: Ухвалою ВП ВС від 8 жовтня 2025 року прийнято до розгляду справу для відступу від висновку КГС ВС щодо нікчемності правочинів, вчинених у процесі приватизації з порушенням обмежень, встановлених у ст. 12 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна», висновку КЦС ВС щодо правонаступництва у зв’язку з приватизацією державного підприємства як єдиного майнового комплексу, а також стосовно юрисдикції спорів щодо правомірності відчуження органами управління об’єктом приватизації державного майна (майнових прав) поза межами приватизаційної процедури.

​​Законодавство України не передбачає виключення з обов’язку проходити військову службу за призовом під час мобілізації, яке ґрунтується на релігійних або інших переконаннях. Такі переконання не можуть бути підставою для звільнення особи від кримінальної відповідальності у разі її ухилення від мобілізації у значенні ст. 336 КК України. Такого висновку дійшла об’єднана палата Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду за результатами розгляду справи № 573/838/24. Детальніше

​Друзі, сьогодні, як і щосуботи, пропонуємо до вашої уваги нашу традиційну рубрику «Ключове за тиждень».   Судові рішення: 🔹ВП ВС: суд може зменшити розмір відшкодування середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні після 19 липня 2022 року, керуючись принципами розумності, справедливості та пропорційності 🔹КЦС ВС: обнародування імені фізичної особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, забороняється до набрання законної сили обвинувальним вироком суду 🔹ККС ВС: підроблений документ, визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні, не підлягає знищенню, а відповідно до п. 7 ч. 9 ст. 100 КПК України залишається в матеріалах справи протягом усього часу його зберігання Огляди судової практики: 📌Огляд судової практики Верховного Суду у спорах про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі діями (бездіяльністю) її посадової особи 📌Огляд судової практики Верховного Суду у справах щодо державної служби (прийняття на державну службу) 📌Дайджест судової практики Верховного Суду щодо застосування форс-мажорних обставин як підстави для звільнення від відповідальності за порушення зобов’язань 📌Огляд актуальної судової практики Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду за вересень 2025 року Новини: 📎Голова ВС узяв участь у презентації Тіньового звіту до Звіту Європейської комісії щодо прогресу України у сфері євроінтеграції 📎Відкриття міжнародної конференції «Верховенство права в епоху популізму: свобода слова та право на справедливий суд» Анонси: 31 жовтня 2025 року Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду організовує Міжнародний семінар-практикум «Визначення конституційності закону чи іншого правового акта: чия компетенція в розумінні статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України»

​Огляд актуальної судової практики Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду – за вересень 2025 року   В огляді відображено найважливіші правові висновки, які матимуть значення для формування єдності судової практики. Серед цих висновків, згрупованих за різними категоріями справ, містяться, зокрема, такі:   – у спорах про захист честі, гідності і ділової репутації, констатовано, що використання (обнародування) імені фізичної особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, заборонено до набрання законної сили обвинувальним вироком суду. Така заборона діє незалежно від наявності суспільного інтересу до інформації та публічного статусу особи. При цьому захист порушеного права має бути пропорційним – достатнім є видалення лише посилань на ім'я особи, а не всієї публікації;   – у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів, зауважено, що Договір купівлі-продажу транспортного засобу може бути визнано недійсним на підставі ст. 230 ЦК України, якщо продавець умисно замовчав інформацію щодо істотних недоліків автомобіля (невідповідність VIN-кодів, заміна агрегатів, конструктивні зміни кузова тощо), про які йому було відомо на момент укладення договору. При цьому необізнаність покупця про такі недоліки та відсутність експертного огляду автомобіля перед купівлею не є підставою для відмови в задоволенні позову за умови доведення факту обману з боку продавця   – у спорах, що виникають із трудових правовідносин, звернено увагу на те, що при реорганізації державного підприємства шляхом приєднання до іншої юридичної особи правомірним є звільнення працівників, які не задіяні у виконанні заходів з реформування та технологічних процесах, без надання пропозицій щодо іншої роботи, якщо таке рішення прийнято уповноваженим органом управління;   – у спорах, що виникають із житлових правовідносин, вказано, що військовослужбовець, який має вислугу на військовій службі 20 років і більше, перебуває на квартирному обліку та займає службове житло, має право на виключення цього житла з числа службового й забезпечення ним для постійного проживання. При цьому посилання на необхідність дотримання черговості при вирішенні питання щодо виключення житла з числа службового є необґрунтованим, оскільки військовослужбовець вже забезпечений цим службовим житлом у порядку черговості;   –  у спорах, що виникають із сімейних правовідносин, зазначено, що грошове забезпечення військовослужбовця, отримане одним із подружжя під час перебування у шлюбі за період полону, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. Якщо ці кошти були повністю використані в інтересах сім'ї (на потреби дітей, ремонт спільного житла, придбання майна) під час перебування у шлюбі, вони не підлягають поділу. При цьому подружжя зберігає право на поділ майна, придбаного за ці кошти, яке наявне і належить їм на праві власності;   – у спорах, що виникають із спадкових правовідносин, констатовано, що:   у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється в день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу, незалежно від реєстрації розірвання шлюбу в органах РАЦС. Особа, шлюб з якою було розірвано за рішенням суду, що набрало законної сили до моменту відкриття спадщини, не входить до кола спадкоємців першої черги за законом, як той із подружжя, хто пережив спадкодавця, оскільки на момент відкриття спадщини не перебувала в шлюбі зі спадкодавцем;   зобов'язання спадкодавця вчинити дії щодо відновлення нерухомого майна до становища, яке існувало до його пошкодження, не припиняється внаслідок його смерті й переходить до його спадкоємців;   – щодо застосування норм процесуального права зауважено, що:   при розгляді позову про звільнення майна з-під арешту не є обов'язковим залучення всіх спадкоємців померлого власника майна, оскільки звільнення майна з-під арешту не впливає на спадкові права та обов'язки спадкоємців, обсяг спадкової маси, арешт є лише тимчасовим обмеженням права власності. Процес зняття арешту може бути продовжений як кожним спадкоємцем окремо, так і всіма разом;