Дон Кихот

Компанію «Зед-Мобайл», яка фігурує у скандальній закупівлі дронів із можливою переплатою в понад 10 млн грн, підозрюють також в ухиленні від сплати податку на додану вартість. У можливій схемі була залучена агрофірма, на рахунки якої перераховували кошти, вважають детективи. Надалі агрофірма купувала паливні талони та картки, які згодом збувала виключно за готівку через пункт обміну валют у центрі Полтави. З вересня 2024 року у Київському районному суді розглядають справу, детективи БЕБ підозрюють у змові службових осіб компаній «Зед-Мобайл» та  «Каспій Агро» з метою ухилення від сплати ПДВ. Завдані збитки державі наразі оцінюють у 14,8 млн грн. 

Контрабандист Альперин возвращает себе изъятую табачную линию, за которую боролись БЭБ и ОГП, Офис Генпрокурора готовится вернуть известному одесскому контрабандисту Вадиму Альперину изъятую в прошлом году табачную линию. В 2022 году были проведены обыски, во время которых изъяли оборудование для изготовления сигарет, а также более миллиона пачек продукции с поддельными акцизными марками - "Золотая марка Оригинал", "Zapal Jazz", "RED WINS" и другие. Тогда директор "Орион Тобакко" сбежал, он был объявлен в розыск и впоследствии задержан и взят под стражу.  В январе 2024 года Шевченковский райсуд в лице судьи Виталия Циткича отменил арест оборудования, что позволило вернуть его "Давос Групп", которую следствие считает структурой Альперина. Впоследствии в мае 2024 года БЭБ повторно изъяло оборудование. Налоговые проверки установили, что государству был нанесен ущерб на 127 млн грн, а "Орион Тобакко" лишили лицензии. Ранее сообщалось, что столичные суды затягивают передачу "табачных линий Альперина" в АРМА. Молодец Вадик, все вернул в мозолистые руки.

Ещё один транзитер прогнал скрученный налоговый кредит и продал несуществующие строительные работы: ТОВ «БК Марант» код 44622690 Основные получатели: ТОВ « Рітейлер компані» код 39889714 ТОВ « БКА» код 42774816 ТОВ « Км буд» код 41751672

Власник мережі “Техно їжак” Гулий роздробив бізнес, щоб ухилитися від сплати податків на 171 млн гривень   Власник компанії “Техно Їжак” Олексій Гулий проходить у справі БЕБ стосовно ухилення від сплати податків на 171 млн гривень.    За даними слідства, бізнесмен скористався схемою дроблення великого бізнесу. ФОП Гулий Олексій Геннадійович має 150 інших ФОПів, з якими штучно розподіляли бізнес для мінімізації оподаткування. Це дозволило застосовувати спрощену систему оподаткування (без ПДВ для ФОП з оборотом <1 млн грн/рік). Так Гулий, за даними слідства, у 2021-2024 роках ухилився від сплати ПДВ на 171 млн гривень!   Мережа “Техно Їжак” працює з 2015 року, спеціалізуючись на гаджетах Apple, Lenovo, Garmin тощо. Гулий – IT-підприємець з досвідом у цифровізації, раніше пов’язаний з проєктами в МВС.   Цього липня СБУ та БЕБ викрили контрабанду електроніки через Львівську митницю, з участю мереж “Ябко”, “Avic”, “iPeople”. Загальна сума несплачених податків по галузі – 2,1 млрд грн за 2024 рік. Гулий коментував обшуки БЕБ, як “необґрунтовані”, заперечуючи контрабанду.   БЕБ встановило, що мешканці Львівщини) організували канал контрабанди електроніки (Apple, Lenovo, Garmin, EcoFlow, Dell) через митницю, за змовою з посадовцями. Товари реалізовувалися через мережі “Техно Їжак”, “Ябко”, “Яблука”, “Apple Office” тощо – за готівку чи крипту, без податків.   Порівняння з попередніми роками: Схема діяла з 2021, пік – 2023–2024 через зростання онлайн-продажів. У 2024 ДПС донарахувала 2,1 млрд грн податків ритейлерам електроніки, включаючи “Техно Їжак”.   Підозру у справі за  ч. 2 ст. 201-3, ч. 3 ст. 212 КК доки нікому не повідомили. Нагадаємо, що Гулий нещодавно заявив, що мережа “Техно Їжак” буде розділена на два окремих бренди та змінить айдентику. Вказується, що ритейлер почав довгий шлях до повного переходу на “білий ринок” продажу електроніки.

Чуваки гнали экспорт сельхозки по второй форме без экспортного обеспечения. И никто не заметил.

ТОВ “Олімпія строй” код 42035114 ТОВ «віват інвест» код 3450106 ТОВ «Завод металевих конструкцій» код 33265372 ТОВ «Рітейл компані» код 39889714 Получивши десятки миллионов левого налогового кредита, о несуществующих строительных работ от транзитера «Будэлітсітіюа» код 45885089. Работа кипит)))

Продавці електроніки пропонують запровадити обов’язкову реєстрацію продукції Apple для боротьби з нелегальним товаром. Через це доступ до приладів можуть втратити до 600 000 українських користувачів, повідомила в.о. голови податкової Леся Карнаух. Было. Давай что-то новое.

Первым большим и громким делом господина Цывинского на новой должности должно стать дело Львовской табачки. Чуваки только взятками раздают 500 тыс у.е. в месяц всем службам.

ЕБА стремительным ростом незаконной торговли сигаретами, электронными сигаретами и жидкостями для е-сигарет в Украине. Как сообщили в пресс-службе ЕБА, это представляет серьезную угрозу не только для здоровья и безопасности потребителей, но и для национальной экономики В заявлении ЕБА отмечается: «Акциз является важным источником наполнения государственного бюджета, особенно в условиях военного положения. Так, за первое полугодие 2025 года в общий фонд госбюджета поступило 62.7 млрд грн от акцизного налога на произведенные в Украине и импортируемые подакцизные товары. Однако в то же время в Украине стремительно растет доля теневого рынка табачных изделий. По результатам исследования, в апреле 2025 уровень незаконной торговли сигаретами достиг 16,2% против 14,1% в начале года. Такая статистика, по оценкам экспертов, может привести к ежегодным потерям бюджета в размере 25,2 млрд грн". «Ситуация на рынке жидкостей для электронных сигарет является еще более критической: в 2024 году 92,3% всех продаж таких жидкостей были идентифицированы как нелегальные. К примеру, в течение первых 4 месяцев 2025 года не было приобретено ни одной акцизной марки для импортируемых жидкостей для электронных сигарет и лишь незначительное количество — для продукции отечественного производства. Это свидетельствует как о дальнейшем росте теневого сегмента рынка, так и об угрозе недополучения государством около 4.94 млрд грн налоговых поступлений до конца года. Игроки теневого рынка сигарет развивают свой бизнес прежде всего благодаря уклонению от регуляторных требований, в частности, продавая компоненты отдельно во избежание налогообложения и изготавливая табачные и никотиновые изделия без лицензии. Такие практики подрывают честную конкуренцию на рынке и лишают государство необходимых финансовых ресурсов. Учитывая это, Европейская Бизнес Ассоциация обратилась к странам «Большой семерки» с просьбой усилить поддержку украинских правоохранительных органов в борьбе с незаконной торговлей подакцизными товарами. Прежде всего бизнес-сообщество подчеркивает необходимость разоблачения и блокирования нелегальных сетей сбыта табачных изделий и введения более строгих санкций к причастным к нелегальным производству и обороту сигарет, электронных сигарет и жидкостей для е-сигарет", — отметили в ЕБА. Все давно продано. Успокойтесь))

Поставщики бестоварного налогового кредита. Потом все перекрутили в стройку. Опять санкционировано спиздили сотни миллионов НДС) ТОВ "РЕКСФОРД ГРУП" (код ЄДРПОУ 44973708) – светри, пальта, частини взуття; ТОВ "ВОЛРІНК" (код ЄДРПОУ 45415999) – футболки, костюми, светри; ТОВ "РОДЕНБУРГ ЛТД" (код ЄДРПОУ 42729428) – пальта; ТОВ «УКР ТОРГ СОЮЗ» (код ЄДРПОУ 44596547) – шини; ТОВ "ТРЕЙД ЕКСПЕРТ ГРУП" (код ЄДРПОУ 45900138) – велосипеди двоколісні, камери гумові; ТОВ "КС ЛОГИСТИКС" (код ЄДРПОУ 45177075) – автомобілі. Все под контролем?

БЕБ веде розслідування схем з ухилення від сплати податків через фірму, пов’язану з нардепом Рабіновичем     БЕБ у Львівській області розслідує значну схему ухилення від сплати податків на суму понад 10 млн гривень та легалізації злочинних доходів, які переводять у криптовалюту.    Це стало відомо з матеріалів кримінального провадження №72022140000000014 за ч. 3 ст. 209 та ч. 3 ст. 212 КК.   За даними матеріалів справи, група осіб організувала схему, яка включала реалізацію готівки через “конвертаційні центри”, переміщення коштів між Україною та країнами Євросоюзу, а також надання послуг реальним бізнесам для мінімізації податкових платежів. Невстановлені особи використовували реквізити підконтрольних підприємств з ознаками фіктивності, щоб проводити безтоварні операції та легалізувати кошти, отримані від такої діяльності.   Одним із ключових епізодів справи є діяльність ТОВ “Агрохім Технолоджі” (42531014). У лютому 2021 року ця компанія зареєструвала податкові накладні на постачання органічного добрива “Біочар-Фод”  (3101000000) низці агрофірм, зокрема ТОВ “Агрофірма ‘Україна'” (03764353), ТОВ “Злагода” (31143931), ТОВ “Дружбокраянське” (32464785), Іноземне підприємство “Агро-Вільд Україна” ( 33353730) та іншим. Загальна сума угод склала 118 млн гривень за 2,15 тис. тонн товару.   Аналіз показав, що “Агрохім Технолоджі” сама придбала лише 935 тонн добрив на 51,4 млн гривень (включаючи ПДВ 8,57 млн гривень) у ТОВ “Комерційна Фірма ‘Фабрика Органічних Добрив'” (42251009). При цьому реєстрацію податкових накладних на придбання було відмовлено комісією ДПС. Таким чином, компанія не мала реальної можливості реалізувати заявлений обсяг товару, що призвело до штучного завищення податкового кредиту.   Внаслідок цієї схеми згадані агрофірми – ТОВ “Агрофірма ‘Україна'”, ТОВ “Злагода”, ТОВ “Дружбокраянське”, Іноземне підприємство “Агро-Вільд Україна”, ТОВ “Агрофірма ‘Вісла'”(33434835), ФГ “Глиняний”  36194488), ТОВ “Виробнича Компанія ‘Прометей'” (37893781), ТОВ “Заруддя-Агро” (38286596), ФГ “Великий Дар” 38412128), ТОВ “Укрзерно Трейд” (39461403) та ФГ “Сергієнко” (40989342) – не донарахували та не сплатили до державного бюджету 10,13 млн гривень ПДВ за лютий 2021 року.   Дослідження також викрило ширшу мережу для легалізації коштів. Група використовувала ТОВ “Фінансова компанія ‘Центрофінанс'” (38741271) та понад 30 підконтрольних суб’єктів, серед яких ПП “Климтранс Плюс” (38079611), ТОВ “ФК “Вап-Капітал” (38315548), ТОВ “Фуджи-Корпорейтед” (42532149), ТОВ “ФК ‘Атлана'” (42714783) та інші. Ці фірми надавали послуги з конвертації безготівкових коштів у готівку чи криптовалюту, фіктивного документального підтвердження операцій та мінімізації податків у сферах інвестицій, валютних операцій та фінансових послуг. Вони використовували електронні платіжні системи, такі як MOSST, MOSST Payments, MOSST Cash та MOSST Reader. Ці компанії пов’язані з бізнесменом Євгеном Пулею.   Легалізація відбувалася шляхом переведення коштів через мережу пов’язаних компаній без дотримання вимог законодавства про фінансові послуги. Акумулювання та видача готівки здійснювалися в пунктах обміну валют, зокрема під брендом Fortex Exchange.   ФК ‘Центрофінанс'” має безстрокову ліцензію НБУ на торгівлю валютними цінностями з 26 березня 2021 року і оперує мережею пунктів обміну. Для комунікації з клієнтами використовувалися месенджери WhatsApp, Viber, Telegram та Signal.   Компанія “Агрохім технолоджі” з капіталом 50 млн гривень зареєстровано у Львові на громадянина Узбекістану Рахімова Санджара Хуррамовича. До цього власником недовгий час був Шепотько Валентин Віталійович (ТОВ «Ділвін Трейд»). Його попередник більш цікавий – Грицаєнко Віталій Федорович. Він та його дружина Грицаєнко Аліна Миколаївна були власниками компанії до липня 2021 року.   Цей сами Віталій Грицаєнко був засновником асоціації “Українсько-ізраїльска торгова палата”. До нього цю посаду обіймав нардеп-втікач від ОПЗЖ Вадим Рабінович.

ТОВ « скайленс стронг» код 45217877 - транзитер и скрутчик. Обувь, ткани в аккумуляторы и электрические машины.

В Одессе абсолютно левая лавка продала за месяц более 100 млн грн документов. ТОВ «Будпромсервис» код 42750727 . Продали документы на обувь, саквояжи и ткань. Потом все это перекрутили через ряд опять же одесских контор и пустили дальше на рынок. Наверное, все под строгим «контролем» . ТОВ «Хаусхолд» Код 45199570 ТОВ «гроутен Макс» код 45178482 ТОВ «Фроузен хард» код 45356829 Але, Одесса, кто на кассе у вас?)

Втім якщо повернутися безпосередньо до СМКОР, то Національне агентство з протидії корупції (НАЗК) ще наприкінці 2023 року озвучило заходи, яких потрібно вжити, щоб зробити систему справедливішою та прозорішою. Зокрема, НАЗК вважає за потрібне: • встановити кваліфікаційні вимоги до членів комісій при ДПС, які розглядають заявки на розблокування ПДВ-накладних; • запровадити законодавчі норми, що забезпечать виконання рішень судів податковими органами; • зробити публічною інформацію про роботу СМКОР на регіональному рівні (зараз такі дані закриті); • визначити чіткі критерії ефективності системи адміністрування ПДВ; • замінити ризиковий статус платника податків таким критерієм як ризикова операція; • передбачити персональну відповідальність для посадових осіб ДПС, які відмовляються знімати блокування з ПДВ-накладних. Причому для розв’язання цих питань необов'язково переписувати закони (Податковий кодекс), достатньо поправок до підзаконних актів уряду. Але, судячи з того, що Кабмін і Мінфін не поспішають запроваджувати ці рекомендації, а віддають перевагу косметичним змінам, СМКОР так і залишиться проблемою для бізнесу, а з блокуванням накладних стикатиметься майже кожен десятий платник ПДВ.

100 000 заблокованих накладних і заморожений ПДВ на мільярди. Чому СМКОР досі заважає нормальній роботі бізнесу? І чому зміни, які зараз пропонує ДПС, не усунуть проблеми для підприємців   Державна податкова служба (ДПС) визнала існування недоліків у системі адміністрування та реєстрації ПДВ-накладних (СМКОР) і чималих проблем із виконанням рішень судів на користь платників ПДВ. Саме такі висновки можна зробити з огляду на нещодавні заяви Рахункової палати, яка ще 2024 року провела аудит ДПС. Під час цього аудиту палата аналізувала функціонування СМКОР і скарги платників податків на безпідставне блокування ПДВ-накладних. Рахункова палата виявила, що більш ніж у 23% випадків зупинення реєстрації ПДВ-накладних пов’язане з ризиковим статусом платника податків, присвоєння якого ґрунтується на суб'єктивних і неоднозначних критеріях. При цьому платникам податків, щоб оскаржити рішення ДПС, доводиться звертатися до судів, що забирає багато часу й ресурсів. Щоб усунути виявлені недоліки в системі адміністрування ПДВ, ДПС зобов'язалася виконати цілий перелік рекомендацій. Зокрема, удосконалити оцінку ризиковості платників податків, переглянути підходи до розгляду спірних ситуацій із бізнесом і посилити контроль за виконанням судових рішень. Ситуація справді дещо поліпшилася: частка заблокованих накладних у липні 2025 року проти липня 2024-го зменшилася вдвічі – до 0,35%. Це приблизно 100 тис. штук, або близько 3 млрд грн на місяць. Проте платники податків усе одно стикаються з проблемами, а Державна податкова служба підготувала нові зміни до правил реєстрації ПДВ. Ми розбирались, які зміни пропонуються, та чи полегшать вони діяльність бізнесу.   Як змінювалася ситуація з ПДВ-накладними У листопаді 2022 року частка заблокованих накладних сягнула 1,72%, що стало рекордним значенням і вимірювалося сотнями тисяч накладних. Це сталося після набрання чинності поправок до постанови Кабінету Міністрів №1165 – вона є основним нормативним актом, який регулює процедури зупинення реєстрації податкових накладних.   Як саме уряд «поламав» СМКОР? Якщо коротко, то було запроваджено жорсткіші критерії ризиковості платників податків, а ДПС здобула можливість втручатись у процес реєстрації ПДВ-накладних, що й призвело практично до колапсу системи. За оцінками Ради бізнес-омбудсмена, наприкінці 2022 року з блокуванням зіткнулися близько 40% активних платників ПДВ. Загалом протягом усього 2022 року складнощі з реєстрацією накладних мав майже кожен другий платник податків. Згодом постанова №1165 неодноразово змінювалася (сім разів з грудня 2022 до червня 2025 року) і ситуація з реєстрацією ПДВ поступово вирівнялася. Наприклад, на початок 2023 року частка заблокованих ПДВ-накладних скоротилася до 0,77%, на початок 2024-го незначно зросла до 0,83%, а до січня 2025 року зменшилася до 0,54%.   До речі, голова фінансово-податкового комітету Верховної Ради, народний депутат Данило Гетманцев, ще у 2023 році розповідав про те, що глобальна та цілком реальна мета (депутатів, Кабміну та ДПС) – довести рівень блокувань до 0,2%. Згідно з найсвіжішою статистикою ДПС за липень 2025 року, частка заблокованих накладних становила 0,35%, або 103,4 тис. при 29,5 млн накладних, які були подані на реєстрацію. Сума ПДВ в накладних, які не пройшли реєстрацію, перевищила 3 млрд грн. Близько 20 тис. платників податків  зіткнулися з блокуванням ПДВ-накладних у липні, це майже 8% усіх платників ПДВ в Україні. У тому числі понад 2100 платників податків отримали ризиковий статус.   Які претензії мають аудитори до ДПС П’ять основних зауважень Рахункової палати до податкової: 1. СМКОР, як і раніше, недосконала, і головний її недолік – алгоритм присвоєння ризикового статусу. Цей статус повинен мати бізнес, у діяльності якого є ознаки схемних операцій. Рахункова палата зазначає, що ДПС здебільшого керується таким критерієм, як «наявність податкової інформації», яка, наприклад, може свідчити про можливі порушення з боку платника податків. Це призводить до помилкового та несправедливого віднесення підприємців до категорії ризикових. 2.

Коли платник податків стикається з блокуванням ПДВ, у нього зазвичай не вистачає часу для того, щоб зібрати та відправити до ДПС потрібні документи. За даними Ради бізнес-омбудсмена, на подання пояснень до податкової відведено лише 1 годину (для однієї накладної), хоча фактично процедура підготовки документів займає 12 годин і більше. 3. Комісії при ДПС, які займаються питаннями розблокування ПДВ-накладних, відштовхуються від норм чинного законодавства, але трактують їх на власний розсуд, що тягне за собою корупційні ризики та впливає на об'єктивність ухвалених рішень. Тому Рахункова палата дійшла висновку, що в певних випадках відмова в реєстрації ПДВ-накладних із боку ДПС «недостатньо обґрунтована». 4. Якщо платник податків хоче оскаржити блокування ПДВ-накладних або наданий йому ризиковий статус в адміністративному порядку (через ДПС), він у більшості випадків отримує відмову та змушений звертатися до суду. За даними Рахункової палати, протягом 2021–2023 років і за перше півріччя 2024 року суди розглянули 33 тис. справ, пов'язаних із функціонуванням СМКОР, понад 93% цих позовів було задоволено на користь платників податків. 5. Навіть у тих випадках, коли суд стає на бік платників податків, ДПС не поспішає виконувати судові рішення. Наприклад, зняття ризикового статусу займає від трьох місяців до 1 року, а реєстрація ПДВ-накладних – до двох років. На думку Рахункової палати, це призводить до погіршення фінансового стану бізнесу, а також до додаткових витрат на судовий збір і юридичні послуги.   Що пропонує змінити в реєстрації ПДВ-накладних податкова ДПС у відповідь на зауваження Рахункової палати підкоригувала свої внутрішні регламенти щодо взаємодії між податковими органами центрального й регіонального рівнів, змінила процедуру адміністративного оскарження та механізм контролю за виконанням рішень судів, винесених на користь платників податків. Але це все технічні моменти, які можуть хіба що пом'якшити наслідки блокування ПДВ-накладних. Головні претензії в бізнесу так і залишаються саме до ефективності та справедливості СМКОР, що визнала й в. о. голови ДПС Леся Карнаух. У свою чергу податкова підготувала нову порцію змін до постанови №1165. Податкова пропонує збільшити ліміти для безумовної (автоматичної) реєстрації ПДВ-накладних, спростити моніторинг накладних для підприємців, які перебувають у зонах потенційної загрози бойових дій, і змінити деякі індикатори позитивної податкової історії платників ПДВ. Докладніше – див. таблицю нижче.   Чому пропозиція податківців є окозамилюванням За нашою інформацією, Кабмін має ухвалити оновлену постанову №1165 у серпні. Але експерти вважають, що це не зможе знизити частку заблокованих накладних, оскільки першопричина блокувань усе одно залишиться. Це некоректна робота СМКОР, яка призводить до того, що білий сумлінний бізнес стикається з проблемами під час реєстрації ПДВ й отримує ризиковий статус. «Радикальним кроком, що суттєво полегшить життя платників податків, могло б стати обмеження строку блокування ПДВ-накладних до 30 днів. Але проти цього категорично виступає Міністерство фінансів, і його неможливо буде продавити», – каже координатор експертних груп Економічної експертної платформи Олег Гетьман. Рада бізнес-омбудсмена зі свого боку зазначає, що 58% скарг, які надходять від бізнесу, стосуються саме СМКОР – механізму реєстрації ПДВ-накладних і невиконання судових рішень на користь платників ПДВ. При цьому протягом 2024 року з блокуванням накладних зіткнулися 15% платників ПДВ, або близько 37 тис. Голова Ради бізнес-омбудсмена Роман Ващук дотримується думки, що держава насамперед має змінити модель адміністрування податків – відійти від каральних практик і впровадити концепцію «спочатку консультування» («consult first»). Інакше кажучи, за такого підходу платник податків не отримуватиме ризиковий статус із будь-якого приводу, а зможе в діалозі з представниками ДПС розібратися, які до нього є претензії та усунути недоліки у своїй роботі.