Борис Філатов

Щойно з місця ворожого удару. Чергова терористична атака російської балістичної ракети фактично по середмістю. Наразі підтверджено вже четверо загиблих. Ми звіряємося з лікарнями, і, за попередніми підрахунками, маємо 26 поранених. Також у Дніпрі пошкоджено 4 багатоповерхівки — там вибито понад 200 вікон. Також руйнувань зазнала будівля навчального закладу, склад благодійної організації та низка нежитлових приміщень. На місці працюють усі служби. Зокрема понад пів сотні комунальників, а також важка сепецтехніка — навантажувачі, евакуатори і самоскиди. Окрема подяка нашим рятувальникам і всім, хто зараз поруч із людьми. І ще одне. Шановні дніпряни. Коли ви чуєте вибухи, і коли лунає сигнал повітряної тривоги, будь ласка, намагайтеся скоротити свої пересування містом. Бо неважливо, що я стояв у заторі майже 40 хвилин. Але проїхати не могли також карети «швидкої» та авто ДСНС. Тож дуже прошу: дослухайтеся. Аби вберегти себе та не заважати роботі поліції, надзвичайників, лікарів та решті служб.

Дніпро з офіційним візитом відвідав заступник посла ЄС в Україні Гедимінас Навіцкас. Зустрілися, обговорили поточну ситуацію. Вдячний нашим міжнародним партнерам за прагнення допомагати Дніпру та його людям залишатися стійкими до викликів цієї жахливої війни.

Поміж відвідинами 118-го будинку, де зараз ми робимо комплексну реконструкцію двору, та черговою відкритою лекцією для наших ліцеїстів та студентів, я й забув, що сьогодні – 10-та річниця мого довбаного мерства! 27 листопада 2015 року я офіційно склав присягу у сесійній залі міськради Дніпра. … Минуло ціле десятиліття… Наче окреме життя. Таке, що я собі ніколи й не уявляв. Страшенно втомився. Не почуваюся себе щасливим. Але ні про що не шкодую та не відчуваю сорому. … Напишіть «ювілярові» щось добре у коментарях.

Триває повна реконструкція двору багатостраждального 118-го будинку на Перемозі. Дискусія щодо того, чи варто це робити зараз, недоречна. Із двох причин. По-перше, це наш борг перед людьми, які пережили увесь жах наслідків удару російської ракети у січні 2023-го. І я запевнив їх, що зараз ми зробимо краще ніж було. По-друге, це — наша відповідь агресору. Бо вони руйнують, а ми навпаки відбудовуємо. Як відновили вікна, вхідні групи, утеплили фасади. Тепер тут буде не лише новий асфальт, а й паркувальні кишені, місця для сміттєвих баків та тротуари із відповідними заниженнями — щоб простір був безбарʼєрним. Із місцевими домовилися також щодо встановлення лавочок біля підʼїздів. А вже наступного року зробимо два дитячих майданчики та висадимо нові дерева — на спільній толоці з людьми.

Попри виклики цієї страшної війни, Дніпро і далі робитиме все, аби родини захисників — надто ті, хто втратив своїх батьків, не почувалися самотніми. Сьогодні вихованці наших мистецьких шкіл — діти полеглих оборонців — отримали омріяні музичні інструменти. Гроші на них зібрали під час «Днів Дніпра у Гельсінкі». Вдячний нашим друзям із фінської столиці, які нині також доєдналися до нас відеозвʼязком. А ще, звісно ж, керівнику камерного оркестру «Пори року» Дмитру Логвину, чий концерт тоді й допоміг залучити необхідні кошти. Насправді це — маленька краплинка в океані добра, яким нас огорнули друзі зі всього світу. Тож як для батьків, так і для дітей дуже важливо, що, коли вони отримують ці музичні інструменти, вони розуміють, що це допомога не суто від міської влади, а й від наших іноземних друзів, котрі вже багато разів довели, що ладні підставити Дніпру надійне плече. І це — відповідь на запитання: «Навіщо міський голова їздить у закордонні відрядження та укладає якісь угоди з містами-побратимами?».

Загалом у Дніпрі пошкоджено 4 будинки. Там вибило близько 150 вікон. На місці працюють відповідні служби, благодійники та комісія Лівобережної адміністрації. Дякую всім, хто зараз поруч та допомагає людям. Також нині стан пораненої жінки лікарі оцінюють як важкий. Постраждала дитина у стані середньої тяжкості.

У Дніпрі внаслідок нічної атаки постраждали загалом 5 житлових будинків. Вибито близько 200 вікон, в одній будівлі пошкодило покрівлю. До роботи вже стали комунальники. Найбільш понівечену девятиповерхівку далі ще обстежуватимуть експерти — аби визначити остаточний ступінь пошкоджень. У адміністрації Центрального району мешканцям допоможуть оформити заявки на державне «єВідновлення». На місці також розгорнуто їхній штаб. Водночас міські лікарні продовжують опікуватися постраждалими. У людей отруєння чадним газом, осколкові поранення та гостра реакція на стрес. Двоє людей потребували госпіталізації. Зараз лікарі оцінюють їхній стан як середній. Дякую всім, хто невпинно працює, аби зарадити біді. Нашим рятувальникам, медичним працівникам, міським службам, благодійникам, силовикам, обласній військовій адміністрації та просто небайдужим містянам, котрі гуртуються аби також допомагати.

Я завжди казав, що не я шукаю їх, а вони знаходять мене самі. Мій Абу, мій брат, мій товариш, моє «альтер-его», прийшов до мене абсолютно зненацька. Але також несподівано пішов, залишив у моєму серці величезну чорну прірву. … Але зараз прийшов він. Маленький кане-корсо з хорошої родини. Мої друзі вирішили вилікувати чорну прірву у моєму серці. Так, так, уявіть, але серйозні та суворі дядьки, також можуть співчувати чужому горю. … Я дав йому італійське імʼя Bambino. Собаці-гладіатору, що дивиться на людину очами Бога та піде на смерть за тебе проти тисячи ворогів… … Абунечка мій, ти будеш вічно жити у моєму серці. Не ображайся, будь ласочка, мій молодший Брате. Я буду любити тебе до кінця цього світу. … Привіт, Бамбіно. Найкращий доктор для пораненої душі. ( коментарів не буде, фото також. Щастя повинне бути в тиші )

У злочинах голодоморів, якими замордували та скалічили мільйони українців, не менш страхітливою є брехня, котрою їх приховували та заперечували. Минуло багато десятиліть, а непокаране російське зло далі несе смерть і так само цинічно бреше. Бо прагне зломити дух та стерти нашу ідентичність. Відібрати волю і врешті знищити все українське. Озброєні загони, практика «чорних дошок» та репресивні закони, що спустошували цілі села в минулому столітті. Чи загарбницька армія вбивць, що тероризує наші міста зараз. Це завжди кровожерливі нелюди, і відсіч їм має бути всеохопливою. На полі бою та у діалозі зі світом. У знанні та усвідомленні нашої історії. У вмінні берегти пам’ять. Про кожне обірване життя та кожну понівечену долю. Дніпро памʼятає.

Цей день належить тим, хто починав і продовжує творити новітню українську історію. Він про пам’ять людей, які поклали життя, щоб зберегти свободу та незалежність України. Про всіх, хто бʼється за неї зараз. Про наших рідних та друзів, колег та однокласників, незнайомців із стрічок новин — усіх тих, хто став прикладом сміливості та сили духу для багатьох наступних поколінь. Хто знов і знов доводить, що гідність — це про справи, а не слова. І що свобода має важку та високу ціну. Цей день про те, що кожен і кожна з нас добре знають: складнощі та навіть найтяжчі випробування не змінять того, ким ми є. Українцями. Вільними людьми, які вміють боронити своє.

До будинків, які зачепило внаслідок вечірньої атаки, вже прибули комунальні служби. У двох багатоповерхівках вибито близько 150 вікон. На щастя, без постраждалих. Із рештою розберемося.

Уже майже чотири роки світ споглядає жорстоку, кровопролитну війну і той жах, який вона несе насамперед українським дітям. Дітям, які у Дніпрі та в інших наших містах прокидаються від вибухів. Які під час ігор у дитсадку чи уроків у школах змушені спускатися в укриття. Дітям, навіть найменші з яких вже знають слова «ракета», «обстріл», «вибухи». Ми памʼятаємо всіх, кому назавжди буде 12 і 8. 13 і 3. 15. 17. 1,5 роки. 11 місяців. Малечу, що так і не змогла побачити цей світ. Бо всіх їх вбила росія. Знаємо, що помститися за них та захистити дитинство інших нині здатні лише Сили оборони. Тому продовжуємо системно підтримувати військо. І далі робити все, аби незважаючи на випробування війни діти у Дніпрі могли навчатися, гуляти, тренуватися. Аби попри все мали радість та відзначали свята. Бо це найменше, що ми, дорослі, зобовʼязані їм дати.

Чергова 72-га сесія міськради Дніпра. Швидко, протягом фактично пів години, розглянули всі питання порядку денного. Як завжди, місто виділило прямі грошові субвенції військовим — ще 16 млн грн. І також вручили почесні нагороди нашим медичним працівникам. Вдячний депутатам, які взяли участь у цьому засіданні. Та водночас хочу звернутися до тих обранців, які його проігнорували. Наступної сесії, яка має відбутися 10 грудня, буде затверджуватися бюджет Дніпра. Тож конче необхідно на ній зʼявитися. Ми всі сподіваємося, що до цієї дати буде ухвалений державний бюджет. І після того, коли будуть зрозумілі всі показники, ми повинні ухвалити й бюджет міста. Тож якщо ті, хто увімкнув так званий режим італійського страйку — не приходити, не реєструватися та не голосувати на сесії — продовжать це робити, мені доведеться вже публічно звертатися до мешканців Дніпра та називати прізвища цих депутатів. Сподіваюся на розуміння колег. Продовжуємо працювати.

Увесь день у Дніпрі тривала ліквідація наслідків нічних ударів. По місту працювали комунальники та важка техніка. Із вулиць вивезли близько 40 тонн уламків, гілля та скла. Там, де зачепило котельні, вже усунуті основні пошкодження. Нині фахівці продовжують відновлювати мережі теплопостачання у постраждалих будинках — аби повернути людям опалення. Те саме з газом — відповідна служба обстежує та лагодить понівечені комунікації. У адміністраціях Соборного та Центрального районів постраждалим допомагають із подачею заявок на державне «єВідновлення». Працюємо. Як завжди, найщиріші слова подяки всім, хто після важкої ночі провів на місці атак не менш напружений день. Рятувальникам, благодійникам, комунальним службам і всім небайдужим містянам.

Шановні парламентарі та урядовці. Одразу перепрошую за ( можливо ) надмірну емоційність цього допису. Усі знають, яка важка ніч була у Дніпрі. І все ж я звертаюся до вас офіційно. Навіть якщо деякі слова не є цілком коректними. Тож. … Перше. У вас попереду ухвалення держбюджету на 2026 рік. І я вкотре повторю: якщо ви втілите те, що в ньому задумано, наслідком може стати колапс комунального господарства – в якому живуть зокрема й ваші родини. Не лише в Києві, а й по всій країні. Бо більшість населення, як відомо, нині мешкає саме у містах. Але ви робите все для того, аби остаточно вбити місцеве самоврядування. І коли мета саме така, то просто вийдіть та ВІДВЕРТО про це скажіть. Замість того, аби відбріхуватися, мовляв, ці гроші потрібні на Збройні Сили і взагалі з бюджетом в країні є проблеми. Бо ми – міські голови – чудово знаємо, як, із ким і що ви насправді говорите. А стосовно нестачі грошей я нагадаю вам історію з так званим «військовим» ПДФО, який ви, розповідаючи про «дрони та стадіони», відібрали у місцевого самоврядування. Проте в підсумку немає ані дронів, ані стадіонів!!! Натомість половину коштів ( майже 80 мільярдів!!! ) ви так і не освоїли та спустили їх на бозна-що. Від соцвиплат по 1000 до того-таки телемарафону. … Друге. У приватних розмовах деякі поважні товариші, на рівні заступників міністрів та навіть керівників комітетів парламенту, відкрито говорять, що місцеве самоврядування треба пограбувати остаточно – аби «не давати умовному Філатову, Садовому, Кличку та решті» ресурс. Політичний зокрема. Але я вкотре нагадаю, що гроші ви забираєте не у Філатова і не у Садового! Навіть не у Кличка. Бо це – кошти громад, і вони належать людям!!! Тож якщо комунальне господарство, в якому ви нічогісінько не розумієте, почне колапсувати, лайно з труб поллєтеся і у ваших квартирах. … Третє. Стосовно відсутності будь-якого розуміння. Бачить Бог, мені відомі всі ваші розмови. І коли в них йдеться про те, що не можна давати 4% ПДФО та «потрібно накинути реверс Кличку», це лише підтверджує те, що ви – ідіоти. БО БЮДЖЕТ КИЄВА ФОРМУЄТЬСЯ БЕЗ 4% І В НЬОМУ НЕМАЄ РЕВЕРСНОЇ ДОТАЦІЇ. Але ж на рівні заступників міністрів та керівників профільних комітетів ви чомусь цього не розумієте. Демонструючи натомість кричущу некомпетентність. І як тут не згадати дивовижні поради деяких про те, що сплатити за газ можна просто продавши собаку. Минуло стільки часу, утім навіть роки цієї страшної війни вас нічого не навчили. Вчіть закони й не ганьбіться. … Четверте. Глибина непрофесіоналізму та нерозуміння процесів, що відбуваються, насправді вражає. Це як у Святому Письмі – чим більше знань, тим дужчий смуток. Враження таке, ніби у владі знаходяться люди, котрі взагалі не усвідомлюють, що саме вони роблять. Ви - наче ті злі діти, які відчайдушно намагаються розламати іграшку, аби побачити, що ж там всередині. «Ляльки спадкоємця Тутті» (с) … Я кажу вам остаточно. Будь ласка, досить грати в ці ігри. Відчепіться від місцевого самоврядування! Дайте нам можливість підтримувати життєзабезпечення в містах для людей!!! Інакше, якщо ви зробите те, що плануєте, це буде ваша і лише ваша відповідальність. Дякую за увагу, шановні колеги.

Смотрите, выродки, я знаю, что вы меня читаете, поэтому специально для вас напишу на вашем наречии. То, что вы, подонки, которые уничтожают все живое, до чего могут дотянуться, это уже безоговорочный факт. Только за последнее время вы уничтожили в Днепре дронами и ракетами: склад женских прокладок, производство по расфасовке чая, склад с лекарствами, мебельную фабрику и еще кучу гражданского бизнеса, где не было ни одного военного. Вы, проклятая саранча, просто бомбите гражданские объекты, чтобы лишать людей работы, банкротить предпринимателей и уничтожать нашу экономику. Почему об этом молчит наша официальная пропаганда мне неведомо. Дурацкие анонимные сообщения «пошкоджено промисловий обʼєкт», как по мне, только придают многозначительности людоедам, издевающимся над Украиной. … Но я не об этом. Вчера вы, выродки, превзошли сами себя. Вы бомбанули по телевышке и бывшему советскому телецентру, где уже давно сидят журналисты «Суспільного»!!! Неужели, вы, скоты, думаете, что мы до сих пор смотрим, как при СССР, аналоговое телевидение? Наслаждаемся УТ-1 и УТ-2? Или вы считаете, что если вы лишите нас телевизора, то мы окончательно сломаемся? … ( скажу по секрету, тому, кто избавит нас от пытки «Телемарафоном», мы еще скажем спасибо )

Як журналіст у минулому, можу впевнено сказати, що робота медійників ніколи не була простою. Утім вона залишається вкрай важливою і завжди вимагає професійності. Надто в умовах війни — коли треба протистояти ворожим фейкам та вкидам. І також попри будь-що залишатися на зв’язку. Тож ті, хто створює контент та робить його доступним для людей, хто взаємодіє з інформацією чи комунікаційним обладнанням, роблять дійсно велику справу. Дякую всім, хто дотримується стандартів і завжди працює на совість. Зі святом.

Після нічної атаки рф у Дніпрі знову постраждали житлові будинки. У трьох багатоповерхівках потрощило вікна. Міські служби та благодійники надають людям підтримку. По місту також працює важка спецтехніка. Комунальники розчищають проїжджу частину біля понівеченого промпідприємства.