Верховний Суд

​Друзі, сьогодні, як і щосуботи, пропонуємо до вашої уваги нашу традиційну рубрику «Ключове за тиждень».   Судові рішення: 🔹ВП ВС: суд може зменшити розмір відшкодування середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні після 19 липня 2022 року, керуючись принципами розумності, справедливості та пропорційності 🔹КЦС ВС: обнародування імені фізичної особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, забороняється до набрання законної сили обвинувальним вироком суду 🔹ККС ВС: підроблений документ, визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні, не підлягає знищенню, а відповідно до п. 7 ч. 9 ст. 100 КПК України залишається в матеріалах справи протягом усього часу його зберігання Огляди судової практики: 📌Огляд судової практики Верховного Суду у спорах про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі діями (бездіяльністю) її посадової особи 📌Огляд судової практики Верховного Суду у справах щодо державної служби (прийняття на державну службу) 📌Дайджест судової практики Верховного Суду щодо застосування форс-мажорних обставин як підстави для звільнення від відповідальності за порушення зобов’язань 📌Огляд актуальної судової практики Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду за вересень 2025 року Новини: 📎Голова ВС узяв участь у презентації Тіньового звіту до Звіту Європейської комісії щодо прогресу України у сфері євроінтеграції 📎Відкриття міжнародної конференції «Верховенство права в епоху популізму: свобода слова та право на справедливий суд» Анонси: 31 жовтня 2025 року Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду організовує Міжнародний семінар-практикум «Визначення конституційності закону чи іншого правового акта: чия компетенція в розумінні статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України»

​Огляд актуальної судової практики Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду – за вересень 2025 року   В огляді відображено найважливіші правові висновки, які матимуть значення для формування єдності судової практики. Серед цих висновків, згрупованих за різними категоріями справ, містяться, зокрема, такі:   – у спорах про захист честі, гідності і ділової репутації, констатовано, що використання (обнародування) імені фізичної особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, заборонено до набрання законної сили обвинувальним вироком суду. Така заборона діє незалежно від наявності суспільного інтересу до інформації та публічного статусу особи. При цьому захист порушеного права має бути пропорційним – достатнім є видалення лише посилань на ім'я особи, а не всієї публікації;   – у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів, зауважено, що Договір купівлі-продажу транспортного засобу може бути визнано недійсним на підставі ст. 230 ЦК України, якщо продавець умисно замовчав інформацію щодо істотних недоліків автомобіля (невідповідність VIN-кодів, заміна агрегатів, конструктивні зміни кузова тощо), про які йому було відомо на момент укладення договору. При цьому необізнаність покупця про такі недоліки та відсутність експертного огляду автомобіля перед купівлею не є підставою для відмови в задоволенні позову за умови доведення факту обману з боку продавця   – у спорах, що виникають із трудових правовідносин, звернено увагу на те, що при реорганізації державного підприємства шляхом приєднання до іншої юридичної особи правомірним є звільнення працівників, які не задіяні у виконанні заходів з реформування та технологічних процесах, без надання пропозицій щодо іншої роботи, якщо таке рішення прийнято уповноваженим органом управління;   – у спорах, що виникають із житлових правовідносин, вказано, що військовослужбовець, який має вислугу на військовій службі 20 років і більше, перебуває на квартирному обліку та займає службове житло, має право на виключення цього житла з числа службового й забезпечення ним для постійного проживання. При цьому посилання на необхідність дотримання черговості при вирішенні питання щодо виключення житла з числа службового є необґрунтованим, оскільки військовослужбовець вже забезпечений цим службовим житлом у порядку черговості;   –  у спорах, що виникають із сімейних правовідносин, зазначено, що грошове забезпечення військовослужбовця, отримане одним із подружжя під час перебування у шлюбі за період полону, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. Якщо ці кошти були повністю використані в інтересах сім'ї (на потреби дітей, ремонт спільного житла, придбання майна) під час перебування у шлюбі, вони не підлягають поділу. При цьому подружжя зберігає право на поділ майна, придбаного за ці кошти, яке наявне і належить їм на праві власності;   – у спорах, що виникають із спадкових правовідносин, констатовано, що:   у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється в день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу, незалежно від реєстрації розірвання шлюбу в органах РАЦС. Особа, шлюб з якою було розірвано за рішенням суду, що набрало законної сили до моменту відкриття спадщини, не входить до кола спадкоємців першої черги за законом, як той із подружжя, хто пережив спадкодавця, оскільки на момент відкриття спадщини не перебувала в шлюбі зі спадкодавцем;   зобов'язання спадкодавця вчинити дії щодо відновлення нерухомого майна до становища, яке існувало до його пошкодження, не припиняється внаслідок його смерті й переходить до його спадкоємців;   – щодо застосування норм процесуального права зауважено, що:   при розгляді позову про звільнення майна з-під арешту не є обов'язковим залучення всіх спадкоємців померлого власника майна, оскільки звільнення майна з-під арешту не впливає на спадкові права та обов'язки спадкоємців, обсяг спадкової маси, арешт є лише тимчасовим обмеженням права власності. Процес зняття арешту може бути продовжений як кожним спадкоємцем окремо, так і всіма разом;  

​Підроблений документ, визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні, не підлягає знищенню, а відповідно до п. 7 ч. 9 ст. 100 КПК України залишається в матеріалах справи протягом усього часу його зберігання – ККС ВС   Колегія суддів ККС ВС вказала, що відповідно до п. 7 ч. 9 ст. 100 КПК України документи, які є речовими доказами, залишаються в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.   Верховний Суд не погодився з висновком апеляційного суду про те, що підроблений документ підлягає знищенню або передачі відповідним органам, а п. 7 ч. 9 ст. 100 КПК України застосовується лише до оригінальних документів, оскільки цей висновок не ґрунтується на нормах чинного кримінального процесуального закону.   Детальніше  

​Дайджест судової практики Верховного Суду щодо застосування форс-мажорних обставин як підстави для звільнення від відповідальності за порушення зобов’язань (рішення, внесені до ЄДРСР, з 2018 року до травня 2025 року)   З початком повномасштабного вторгнення рф на територію України та введенням воєнного стану суб’єкти господарювання зіштовхнулися з новими викликами й труднощами під час здійснення господарської діяльності.   Постійні обстріли українських міст, втрата і знищення майна, пошкодження об’єктів критичної інфраструктури, окупація територій, відключення електроенергії, ускладнення логістики – несприятливо відобразилися на господарській діяльності суб’єктів господарювання та призвели до проблем із виконанням зобов’язань за договорами перед контрагентами.   Безсумнівно, такі обставини вплинули як на одну сторону договору (виконавця), так і на іншу, яка не отримала його належного виконання.   У зв’язку з цим впродовж останніх двох років особливої актуальності набуло питання щодо звільнення сторони від негативних наслідків, а саме від відповідальності за невиконання чи прострочення виконання зобов’язань у зв’язку з існуванням обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).   Про те, що є доказом існування форс-мажорних обставин, чим відрізняється форс-мажор від істотної зміни обставин, що вважається належним повідомленням про існування форс-мажору, чи є проведення бойових дій та воєнний стан форс-мажорною обставиною, а також інші правові висновки – у цьому дайджесті.   Окрему увагу ВС приділив вирішенню проблемних питань в окремих видах договірних зобов’язань (внесення змін до договору про закупівлю, зменшення розміру орендної плати за користування державним майном, припинення іпотеки в разі існування форс-мажору тощо), а також у різних видах правовідносин, зокрема в трудових правовідносинах – щодо звільнення від виплати заробітної плати роботодавця, виробничі потужності якого знаходяться на території проведення АТО, або ж у податкових правовідносинах – щодо звільнення від відповідальності платника податків у разі затримки реєстрації податкових накладних у зв’язку з проведенням бойових дій, зупинення нарахування пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у зв’язку з виникненням форс-мажорних обставин.

​Обнародування імені фізичної особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, забороняється до набрання законної сили обвинувальним вироком суду – КЦС ВС   Використання (обнародування) імені особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, допускається виключно після набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо неї, незалежно від публічного статусу особи чи суспільного інтересу до інформації. Захист порушеного права на ім'я здійснюється шляхом видалення персональних даних з публікації, а не видалення публікації повністю, що забезпечує баланс між правом особи та свободою медіа інформувати суспільство.   Таких висновків дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду.   Детальніше

​Починаємо серію оновлюваних тематичних оглядів судової практики Верховного Суду в адміністративних справах, присвячених ключовим питанням державної служби. Цикл включатиме три блоки:   - прийняття на державну службу;   - проходження державної служби;   - звільнення з державної служби.   Пропонуємо до вашої уваги перший випуск серії   У ньому викладено ключові правові позиції Верховного Суду щодо:   ✅ організації конкурсу та допуску осіб до конкурсу на зайняття посади державної служби;   ✅ повноважень конкурсної комісії під час проведення конкурсу на посади державної служби;   ✅ оскарження результатів конкурсу на зайняття вакантних посад державної служби;   ✅ призначення на посаду державної служби за результатами конкурсу.   Цей огляд стане незамінним інструментом для суддів, юристів, державних службовців та осіб, які цікавляться питаннями державної служби.  

​Суд може зменшити розмір відшкодування середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні після 19 липня 2022 року, керуючись принципами розумності, справедливості та пропорційності – ВП ВС   Обмеження періоду нарахування відшкодування за затримку розрахунку при звільненні шістьма місяцями, запроваджене до ст. 117 КЗпП України після 19 липня 2022 року Законом України від 1 липня 2022 року № 2352-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», встановлює максимальну межу відповідальності роботодавця, але не скасовує необхідності застосування принципів розумності, справедливості та пропорційності при визначенні розміру компенсації.   Розглядаючи подібні спори після 19 липня 2022 року, суд повинен брати до уваги співмірність заявленої до стягнення суми відшкодування з огляду на конкретні обставини справи (зокрема, розмір простроченої заборгованості, її співвідношення із середнім заробітком, поведінку сторін тощо).   Такий висновок зробила Велика Палата ВС.   Детальніше    

​Огляд судової практики Верховного Суду у спорах про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі діями (бездіяльністю) її посадової особи   В огляді узагальнено підходи Великої Палати та Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду щодо:   ✔️юрисдикції спорів цієї категорії; особливостей подання похідних позовів; ✔️визначення кола посадових осіб, які можуть нести відповідальність за завдані юридичній особі збитки; ✔️змісту та реалізації фідуціарних обов’язків; ✔️умов притягнення до відповідальності за завдані юридичній особі збитки (протиправність дій, наявність збитків, причинно-наслідковий зв’язок, вина); ✔️застосування позовної давності. Огляд також містить аналіз статистичних даних щодо ухвалення ВС постанов у цій категорії спорів, який показав, що у 67 %  випадків рішення попередніх судових інстанцій залишено без змін. Такий високий відсоток свідчить про те, що у вирішенні спорів цієї категорії вдалося напрацювати правові підходи, які формують єдність судової практики і створюють атмосферу правової визначеності для учасників відповідних корпоративних спорів.   Водночас варто зазначити, що цей огляд не охоплює спорів за участю Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про притягнення до відповідальності посадових осіб банків. Такі спори мають низку специфічних процесуальних і матеріально-правових аспектів, зумовлених особливим статусом Фонду та регулюванням банківської діяльності. Для забезпечення повноти аналізу готується окремий тематичний огляд, присвячений практиці розгляду таких спорів.  

​Цього тижня знайомимо вас зі справами, переданими на розгляд Великої Палати Верховного Суду, об’єднаних палат і судових палат касаційних судів, а також зі справами, прийнятими до розгляду Великою Палатою ВС відповідно до ухвал про передачу, внесених до ЄДРСР із 13 по 19 жовтня 2025 року.   І. Справи, передані на розгляд:   Справа, передана на розгляд ВП ВС:   1. Ухвалою КГС ВС від 14 жовтня 2025 року на розгляд ВП ВС передано справу для відступу (шляхом уточнення) від висновку КЦС ВС щодо наявності підстав для витребування земельних ділянок державної власності на користь держави в особі органу ДПС України, який може бути лише постійним користувачем земельної ділянки.   Справи, передані на розгляд ОП КГС ВС:   1. Ухвалою КГС ВС від 23 вересня 2025 року на розгляд ОП КГС ВС передано справу для відступу від висновку КГС ВС щодо незастосування Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 3 вересня 2013 року № 787, до правовідносин, пов’язаних із поверненням помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, сплачених третіми особами, за рахунок коштів позивача.   2. Ухвалою КГС ВС від 9 жовтня 2025 року на розгляд ОП КГС ВС передано справу для відступу від висновку КГС ВС щодо ефективності обраного прокурором способу захисту в разі подання позовної заяви в інтересах органу місцевого самоврядування, який не є стороною договору, про визнання недійсними додаткових угод про продовження строку виконання зобов’язання за договором, однією зі сторін якого є комунальне підприємство, та про стягнення передбаченої договором неустойки за несвоєчасну поставку товару на користь місцевого бюджету.   Справа, передана на розгляд ОП КЦС ВС:   1. Ухвалою КЦС ВС від 8 жовтня 2025 року на розгляд ОП КЦС ВС передано справу для відступу від висновків КЦС ВС про те, що в разі відчуження спадкового майна, яке може бути визнано відумерлим, застосування ст. 1280 ЦК України та визначення способу захисту порушеного інтересу територіальної громади (зокрема, вимоги про отримання грошової компенсації) залежить від встановлення добросовісності набувача спірного майна.   Справа, передана на розгляд судової палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів КГС ВС:   1. Ухвалою КГС ВС від 7 жовтня 2025 року на розгляд судової палати передано справу для відступу від висновку КГС ВС про те, що порядок виплати акціонерам акціонерних товариств, у статутних капіталах яких є корпоративні права держави, частини чистого прибутку (зокрема за 2021 рік), встановлюється ст. 20 Закону України «Про Державний бюджет на 2022 рік» у сукупності з рішенням загальних зборів.   ІІ. Справа, прийнята до розгляду ВП ВС:   1. Ухвалою ВП ВС від 8 жовтня 2025 року прийнято до розгляду справу для вирішення виключної правової проблеми щодо можливості апеляційного оскарження ухвали слідчого судді про встановлення процесуального строку у кримінальному провадженні (статті 3, 28, 114 КПК України).

​Друзі, тиждень, що минає, був наповнений актуальними публікаціями про важливі події і правові висновки Верховного Суду, про які пропонуємо пригадати в нашій щосуботній рубриці.   Подкаст Верховного Суду:   Запрошуємо переглянути четвертий випуск подкасту Верховного Суду, присвячений особливостям роботи Великої Палати ВС та досвіду її функціонування за майже вісім років процесуальної діяльності   Судові рішення:   🔹ВП ВС: заміна стягувача у виконавчому документі / провадженні можлива на підставі договору відступлення права вимоги, укладеного після ухвалення судового рішення про стягнення заборгованості   🔹ОП КЦС ВС: розгляд справ про встановлення опіки над особами, які визнані недієздатними в іншому судовому процесі, має відбуватися за участю судді і двох присяжних   🔹ОП КГС ВС: правовий режим на тимчасово окупованій території України не залежить від ухвалення уповноваженим органом державної влади рішення про визнання такої території як тимчасово окупованої   🔹ККС ВС: висловлювання головуючим суддею у кримінальному провадженні своєї позиції щодо винуватості особи до виходу в нарадчу кімнату є порушенням таємниці наради суддів   🔹КЦС ВС: суд перевіряє наявність підстав для відібрання дитини без позбавлення батьківських прав на момент ухвалення рішення, а не на момент прийняття рішення органом опіки та піклування про негайне відібрання дитини   🔹ККС ВС: ухвала про етапування особи до суду для участі в судовому засіданні не підлягає окремому апеляційному оскарженню, а заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення по суті справи   Огляди судової практики:   📌Огляд актуальної судової практики Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду за серпень 2025 року   📌Огляд практики Суду справедливості Європейського Союзу за червень 2025 року   Публікації в медіа:   «Шлях до ефективного правосуддя: п’ять ключових кроків» – блог Голови Верховного Суду Станіслава Кравченка на «Українській правді»

​Огляд практики Суду справедливості Європейського Союзу за червень 2025 року   Серед інших, звертаємо увагу на рішення Суду справедливості ЄС у справі C-351/23, GR REAL.   Це справа щодо застосування Директиви 93/13/ЄЕС про несправедливі умови споживчих договорів у поєднанні зі статтями 7 і 47 Хартії основоположних прав Європейського Союзу.   Справа стосувалася двох споживачів зі Словаччини, які уклали кредитний договір, забезпечений іпотекою на їхнє сімейне житло. Загальні умови договору передбачали дострокове погашення в разі прострочення платежу. Через затримку сплати банк оголосив кредит таким, що підлягав негайному поверненню, і вимагав сплати всієї суми. Він також ініціював позасудове стягнення й продаж житла з аукціону.   Попри позов і клопотання споживачів про зупинення стягнення будинок було реалізовано на аукціоні, а компанія GR REAL стала новим власником. Коли споживачі відмовилися виселитися, компанія подала позов про виселення, а споживачі оскаржили передачу права власності, посилаючись на несправедливі умови кредитного договору.   Національний суд поставив перед Судом справедливості ЄС два питання: 1) чи відповідає вимозі прозорості пункт кредитного договору про прискорення виконання, який попри включення до загальних умов договору не був доведений до відома відповідачів; 2) чи користується переможець аукціону, який знав про судове провадження щодо дійсності цього пункту договору, абсолютним захистом, чи, з огляду на активні дії відповідачів – споживачів, які намагалися захистити себе від примусового виконання, такий захист є обмеженим.   Суд справедливості ЄС дійшов висновку про те, що статті 6(1) і 7(1) Директиви Ради 93/13/ЄЕС від 5 квітня 1993 року про несправедливі умови споживчих договорів у поєднанні зі статтями 7 та 47 Хартії основоположних прав Європейського Союзу мають тлумачитися так, що вони поширюються на судові провадження, в яких, по-перше, компанія – переможець аукціону з продажу майна, відчуженого в межах позасудового стягнення на предмет іпотеки, який надав споживач і який є його сімейним будинком, подала позов про виселення цього споживача, і, по-друге, споживач через зустрічний позов оскаржив законність передачі права власності переможцю аукціону, до того ж така передача відбулася попри незавершене на той час судове провадження, в якому розглядалося питання про зупинення стягнення на предмет іпотеки через несправедливі умови договору, і переможець аукціону був обізнаний про таку обставину.   Це застосовується в тій мірі, в якій на момент відповідного продажу існували підтверджуючі докази існування потенційно несправедливих умов і що споживач скористався засобами правового захисту, якими, як можна було б розумно очікувати, скористався б пересічний споживач, з метою домогтися судового перегляду умов договору.   Суд справедливості ЄС підтвердив, що національне законодавство не може дозволяти позасудове звернення стягнення на житло споживача (предмет іпотеки), якщо: 1) ще триває судове провадження про тимчасові заходи для зупинення такого виконання; 2) є докази того, що договірна умова, на якій базується стягнення, може бути несправедливою; 3)  закон не передбачає жодної можливості для судового скасування такого виконання саме через наявність несправедливих умов.

​Ухвала про етапування особи до суду для участі в судовому засіданні не підлягає окремому апеляційному оскарженню, а заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення по суті справи – ККС ВС   Верховний Суд вказав, що ухвала про доставлення засудженого до суду для участі в судовому засіданні є організаційним рішенням суду, спрямованим на забезпечення судового процесу в першій, апеляційній або касаційній інстанції. Таке рішення не стосується порядку виконання вироку, на підставі якого засуджений відбуває покарання, воно стосується того судового розгляду, у якому він бере участь, і ґрунтується на обов’язку суду забезпечити виконання вимог ч. 2 ст. 318 КПК України. Тому положення п. 12 ч. 1 ст. 537, як і ч. 6 ст. 539 КПК України, до цієї ситуації не застосовні.   Детальніше

​Правовий режим на тимчасово окупованій території України не залежить від ухвалення уповноваженим органом державної влади рішення про визнання такої території як тимчасово окупованої – ОП КГС ВС   Правовий статус тимчасово окупованої території не залежить від наявності рішення органу державної влади про визнання території окупованою. Рішення повноважного органу державної влади має не конститутивне, а лише інформативне значення, підтверджуючи конкретну дату початку чи припинення фактичної окупації. Заборона здійснення господарської діяльності на тимчасово окупованій території застосовується з моменту фактичної окупації, що є загальновідомим фактом і не потребує окремого доказування.   Такий висновок зробив Верховний Суд у складі суддів Об’єднаної палати Касаційного господарського суду.   Детальніше

​Суд перевіряє наявність підстав для відібрання дитини без позбавлення батьківських прав на момент ухвалення рішення, а не на момент прийняття рішення органом опіки та піклування про негайне відібрання дитини – КЦС ВС   Рішення про відібрання дитини від батьків без позбавлення батьківських прав має ґрунтуватися на оцінці наявності загрози для життя, здоров'я і морального виховання дитини саме на час ухвалення такого рішення. Якщо суд встановить, що обставини, які були підставою для невідкладного відібрання дитини органом опіки та піклування, на момент розгляду справи відпали (батьки змінили поведінку, створили належні умови для дитини тощо), він має відмовити в задоволенні позову.   Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду.   Детальніше

​Висловлювання головуючим суддею у кримінальному провадженні своєї позиції щодо винуватості особи до виходу в нарадчу кімнату є порушенням таємниці наради суддів – ККС ВС   Лише в нарадчій кімнаті вирішуються питання, передбачені ст. 368 КПК України, оцінюються та зіставляються докази, тобто суд вирішує комплекс обставин, які, в тому числі, впливають і на доведеність чи недоведеність винуватості особи.   Колегія суддів ККС ВС наголосила, що прояв емоцій судом під час судового розгляду є порушенням принципу відстороненості й може ставити під сумнів законність прийнятого рішення і судового процесу загалом.           Детальніше      

​Заміна стягувача у виконавчому документі /провадженні можлива на підставі договору відступлення права вимоги, укладеного після ухвалення судового рішення про стягнення заборгованості – ВП ВС   Договір відступлення права вимоги може бути укладений кредитором після ухвалення судового рішення про стягнення заборгованості, що є підставою для заміни стягувача у виконавчому листі / провадженні.   Ухвалення судового рішення про стягнення заборгованості за договором не змінює природи зобов'язання і не створює нового зобов'язання, а лише надає можливість його примусового виконання у процедурах виконавчого провадження.   Суд при розгляді заяви про заміну стягувача має перевірити наявність права вимоги у первісного кредитора та його чинність, але не може виходити за межі процесуального питання і встановлювати недійсність договору відступлення права вимоги, який не визнаний недійсним у встановленому законом порядку.   Таких висновків дійшла Велика Палата ВС.   Детальніше

​Огляд актуальної судової практики Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду – за серпень 2025 року   В огляді відображено найважливіші правові висновки, які матимуть значення для формування єдності судової практики. Серед цих висновків, згрупованих за різними категоріями справ, містяться, зокрема, такі:   – у спорах, що виникають із питань захисту прав інтелектуальної власності, констатовано, що усправах про захист авторських прав діє презумпція авторства, відповідно до якої авторство особи не потребує доведення самим автором, а обов’язок її  спростування покладається на відповідача. Якщо позивач заявляє про своє авторство на аудіовізуальний твір і надає докази його створення, а відповідач заперечує авторство позивача без надання доказів належності авторських прав іншій особі, презумпція авторства залишається незаперечною. Відсутність зазначення авторства безпосередньо у творі не спростовує цієї презумпції;   – у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів, зауважено, що якщо в договорі довічного утримання (догляду) сторони погодили лише грошовий еквівалент утримання та обов'язок сплати комунальних послуг, без конкретних обов'язків з догляду (опікування), то ненадання набувачем догляду не може бути підставою для розірвання договору як істотне порушення його умов;   – у спорах, що виникають із трудових правовідносин, звернено увагу на те, що при триваючих порушеннях трудової дисципліни, які характеризуються безперервністю вчинення протягом певного часу, днем виявлення проступку, з якого обчислюється місячний строк для накладення дисциплінарного стягнення, вважається день складання акта чи довідки за результатами перевірки, якими такі порушення остаточно зафіксовані. Шестимісячний строк для накладення дисциплінарного стягнення при триваючих порушеннях не спливає, доки такі порушення не будуть виявлені;   – у спорах, що виникають із спадкових правовідносин, вказано, що звернення третьої особи із заявою про відшкодування витрат на утримання, догляд, лікування та поховання спадкодавця не впливає на право спадкоємця отримати свідоцтво про право на спадщину, оскільки таке відшкодування здійснюється в межах вартості успадкованого майна. Рішення суду про встановлення факту родинних відносин, що набрало законної сили, є обов'язковим для всіх органів, включаючи нотаріуса при вирішенні питання про видачу свідоцтва про право на спадщину;   – щодо застосування норм процесуального права звернено увагу на те, що грошові кошти є різновидом майна відповідно до гл. 13 ЦК України, тому одночасне накладення арешту на рухоме, нерухоме майно та грошові кошти в межах суми позову не є подвійним забезпеченням позову. Такий захід забезпечення позову є обґрунтованим за наявності реальної загрози невиконання або утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову;   укладення договору купівлі-продажу спірного майна не є підставою для залучення нового власника до участі у справі як правонаступника відповідача за ст. 55 ЦПК України. Залучення на стадії апеляційного розгляду особи, яка стала власником спірного майна під час розгляду справи в суді першої інстанції, є недопустимим, оскільки позбавляє її можливості повноцінно реалізувати свої процесуальні права, що можливо лише в суді першої інстанції;   апеляційний суд не має повноважень закривати апеляційне провадження з підстави неможливості відновлення втраченого судового провадження;   – щодо розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи ДВС зазначено, що при розрахунку заборгованості зі сплати аліментів державний виконавець має враховувати лише ті платежі, призначення яких дозволяє ідентифікувати грошові кошти як аліменти. Факт здійснення боржником грошових переказів на користь стягувача без конкретизації їх призначення як аліментів не може автоматично вважатися сплатою аліментних зобов'язань, навіть за відсутності інших боргових зобов'язань між сторонами.

​Розгляд справ про встановлення опіки над особами, які визнані недієздатними в іншому судовому процесі, має відбуватися за участю судді і двох присяжних – ОП КЦС ВС   Вимоги про встановлення опіки, призначення опікуна чи співопікуна, заміну опікуна або співопікуна, звільнення від повноважень опікуна, які вирішуються після вирішення вимоги про визнання фізичної особи недієздатною в іншому судовому процесі, підлягають розгляду судом першої інстанції у складі одного судді і двох присяжних, оскільки є продовженням процедури визнання особи недієздатною та потребують такого самого рівня процесуальних гарантій.   Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі Об’єднаної палати Касаційного цивільного суду, забезпечуючи єдність судової практики.   Детальніше

​Цього тижня знайомимо вас зі справами, переданими на розгляд об’єднаних палат і судових палат касаційних судів, а також зі справами, прийнятими на розгляд Великої Палати ВС відповідно до ухвал про передачу, внесених до ЄДРСР із 6 по 12 жовтня 2025 року.   І. Справи, передані на розгляд:   Справи, передані на розгляд ОП КЦС ВС:   1. Ухвалою КЦС ВС від 24 вересня 2025 року на розгляд ОП КЦС ВС передано справу для відступу від висновку КЦС ВС про те, що особа, яка не брала участі у справі, але за її апеляційною скаргою було відкрито апеляційне провадження і скарга розглянута по суті, не має права звертатись із заявою про перегляд рішення суду у зв’язку з нововиявленими обставинами.   2. Ухвалою КЦС ВС від 1 жовтня 2025 року на розгляд ОП КЦС ВС передано справу для відступу від висновку КЦС ВС щодо закінчення виконавчого провадження на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» у випадку виконання рішення в національній валюті, якщо основна сума боргу судовим рішенням нарахована  в гривнях, а її складові частини зазначені в іноземній валюті з еквівалентом у гривнях.   Справа, передана на розгляд Другої судової палати ККС ВС:   Ухвалою ККС ВС від 9 жовтня 2025 року на розгляд судової палати ККС ВС передано справу для відступу від висновку ККС ВС про те, що позбавлення особи, щодо якої застосовано примусові заходи медичного характеру, права на останнє слово є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.   Справа, передана на розгляд Другої судової палати КЦС ВС:  Ухвалою КЦС ВС від 8 жовтня 2025 року на розгляд судової палати КЦС ВС передано справу щодо неможливості призупинення дії трудового договору на підставі ст. 13  Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» з працівниками закладів освіти, установ освіти, наукових установ.   ІІ. Справи, прийняті до розгляду ВП ВС:   1. Ухвалою ВП ВС від 18 вересня 2025 року прийнято до розгляду справу для відступу від висновку КГС ВС щодо застосування п. 1 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» про те, що невиконання державним виконавцем обов'язку з перевірки фактичного стану виконання судових рішень боржником перед прийняттям постанови про арешт майна боржника є порушенням принципів справедливості, неупередженості, об'єктивності та співмірності заходів примусового виконання судових рішень.   2. Ухвалою ВП ВС від 24 вересня 2025 року прийнято до розгляду справу для вирішення виключної правової проблеми щодо можливості застосування правил, передбачених  ч. 4 ст. 70 КК України, у разі, коли особа засуджується за вчинення кількох тотожних кримінальних правопорушень і при цьому одне або кілька з них були вчинені до ухвалення попереднього вироку, а ще одне або декілька – після його ухвалення, а також щодо застосування норм, передбачених ч. 4 ст. 70, ч. 5 ст. 71 КК України, у взаємозв’язку з нормами про повторність (ст. 32 КК України) та сукупність (ст. 33 КК України) кримінальних правопорушень.

​Друзі, цієї суботи за традицією пропонуємо вам пригадати найважливіші публікації Верховного Суду за тиждень.   Судові рішення:   🔹ВП ВС: виконавець може звертатися до суду з позовом про оспорення фраудаторних правочинів боржника та визначення його частки в спільному майні лише в інтересах стягувача   🔹ВП ВС: апеляційний суд не має повноважень для закриття апеляційного провадження як помилково відкритого   🔹КЦС ВС: моральна шкода, завдана особі тривалим кримінальним провадженням, яке було закрито з реабілітуючих підстав, презюмується   🔹КАС ВС: застосування коефіцієнтів до пенсій військовослужбовців на підставі Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» та постанови Кабінету Міністрів України від 3 січня 2025 року № 1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» є протиправним і порушує право на соціальний захист   🔹КГС ВС: у разі неможливості відновлення втраченого провадження у справі про банкрутство позов фізичної особи (не підприємця) щодо визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна боржника має розглядатися в цивільному суді   🔹ККС ВС: у разі, коли публічні заклики до зміни меж території України, здійснені в різний час, стосуються різних подій і мають різний контекст, якщо кожен з них містив усі елементи складу злочину, передбаченого ст. 110 КК України, то вони утворюють повторність кримінальних правопорушень   🔹КГС ВС: передача справи за підсудністю до господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, на підставі ч. 3 ст. 7 КУзПБ можлива лише до ухвалення рішення судом першої інстанції по суті заявлених вимог   Огляди судової практики:   Огляд актуальної судової практики Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду за серпень 2025 року   Новини:   Підсумки науково-практичної конференції «Способи захисту прав кредиторів та боржника в процедурах банкрутства, їх ефективність»